Shared-хостинг — нормальне рішення на старті. Але проблема в тому, що більшість сайтів “переростають” його раніше, ніж власник це усвідомлює. У результаті — повільна робота, помилки, падіння позицій у Google і постійне відчуття, що з сайтом “щось не так”.
Що таке shared-хостинг і чому він має межі
Shared-хостинг означає, що ваш сайт працює на одному сервері разом із десятками або сотнями інших сайтів. Процесор, оперативна памʼять і диск — спільні. Поки всі “поводяться тихо”, проблем немає. Але це триває не завжди.
Ознака №1. Сайт стає повільним без видимих причин
Якщо сторінки завантажуються довше, ніж раніше, хоча дизайн і функціонал не змінювались — це перший тривожний сигнал. Часто причина не в сайті, а в сусідах по серверу.
Ознака №2. Регулярні помилки 500, 503 або “Resource limit reached”
Ці помилки — класика shared-хостингу. Вони означають, що сайт уперся в ліміти CPU або RAM, які жорстко обмежені тарифом.
Ознака №3. Сайт падає у пікові моменти
Акції, реклама, публікація популярної статті — і сайт перестає відкриватись. Shared-хостинг погано справляється з короткочасними навантаженнями.
Ознака №4. Погіршення SEO-показників
Повільний сервер = гірший crawl budget, довший TTFB і просідання позицій. Google це бачить, навіть якщо дизайн і контент якісні.
Ознака №5. Хостинг не дає контролю
Немає доступу до налаштувань, версій PHP, серверних логів або оптимізації — ви фізично не можете впливати на стабільність.
Коли shared-хостинг ще можна залишити
- Сайт-візитка без трафіку
- Невеликий блог на старті
- Проєкт без реклами і пікових навантажень
Коли перехід уже необхідний
- Регулярні помилки і падіння
- Зростання трафіку
- Інтернет-магазин або сервіс
- SEO-просування як джерело клієнтів
Висновок
Shared-хостинг — не поганий. Він просто не універсальний. Якщо сайт починає “тиснутись у рамках”, це не проблема сайту — це сигнал, що інфраструктура більше не відповідає задачам.
У наступних матеріалах ми детально розберемо, у яких випадках VPS дійсно виправданий і як уникнути типових помилок при переході.
